Используются технологии uCoz
В одного чоловіка був кіт старий, що вже не здужав і мишей
ловити. От хазяїн його взяв та вивіз у ліс, думає: "Навіщо він мені
здався? Тільки дурно буду годувати. Нехай лучче в лісі ходить".
Покинув його, а сам поїхав. Коли це приходить до кота лисичка та й
питає його:
- Що ти таке?
А він каже:
- Я - пан Коцький.
Лисичка каже:
- Будь ти мені за чоловіка, а я тобі за жінку буду.
Він і згодився. Веде його лисичка до своєї хати, - так уже йому
годить: уловить де курочку, то сама не їсть, а йому принесе.
От якось зайчик побачив лисичку та й каже їй:
- Лисичко-сестричко, прийду я до тебе на досвітки.
А вона йому:
- Є у мене тепер пан Коцький, то він тебе розірве!
Заєць розказав за пана Коцького вовкові, дикому кабанові.
Зійшлись вони докупи, стали думати: як би побачити пана Коцького,
- та й кажуть:
- А зготуємо обід!
І взялись міркувати, кому по що йти.
Вовк каже:
- Я піду по м'ясо, щоб було що в борщ.
Дикий кабан каже:
- А я піду по буряки і картоплю.
Ведмідь:
- А я меду принесу на закуску.
Заєць:
- А я капусти.
От роздобули всього, почали обід варити. Як зварили, стали
радитись: кому йти кликати на обід пана Коцького.
Ведмідь каже:
- Я не підбіжу, як доведеться тікати.
Кабан:
- А я теж неповороткий.
Вовк:
- Я старий уже і трохи недобачаю.
Тільки зайчикові й приходиться.
Прибіг заєць до лисиччиної нори; коли це лисичка вибігає,
дивиться, що зайчик стоїть на двох лапках біля хати, та й питає його:
- А чого прийшов?
Він і каже:
- Просили вовк, ведмідь, кабан і я прошу, щоб ти прийшла з
своїм паном Коцьким до нас на обід!
А вона йому:
- Я з ним прийду, але ви поховайтесь, бо він вас розірве.
Прибігає зайчик назад та й хватиться:
- Ховайтесь, казала лисичка, бо він прийде, то розірве нас.
Вони й почали ховатись: ведмідь лізе на дерево, вовк сідає за
кущем, кабан заривається в хмиз, а зайчик лізе в кущ.
Коли це веде лисичка свого пана Коцького. Доводить до стола,
він побачив, що на столі м'яса багато, та й каже:
- Ма-у!...ма-у!...ма-у!...
А ті думають: "От вражого батька син, ще йому мало! Це він і
нас поїсть"
Ізліз пан Коцький на стіл та й почав їсти, аж за ушима лящить.
А як наївся, то так і простягся на столі. А кабан лежав близько стола
у хмизу, та якось комар і вкусив за хвіст, а він так хвостом і крутнув;
кіт же думав, що то миша, та туди, та кабана за хвіст! Кабан як
схопиться, та навтіки!
Пан Коцький злякався кабана, скочив на дерево та й подерся
туди, де ведмідь сидів. Ведмідь як побачив, що кіт лізе до нього,
почав вище лізти по дереву, та до такого доліз, що й дерево не
здержало - так він додолу впав - гуп! та просто на вовка, - мало не
роздавив сердешного. Як схопляться вони, як дременуть, то тільки
видно; а заєць і собі за ними - забіг не знать куди...А потім
посходились та й кажуть:
- От який малий, а тільки-тільки нас усіх не поїв!